НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-ліцей" с.Зимне

 





На допомогу у підготовці до педагогічної ради

Завантажити Рекомендаційний список літератури


Новітні технології як засіб проведення сучасного уроку


Сучасний урок – це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний викладач визначає для себе ті форми роботи, які для нього найбільш прийнятні, відповідають тій парадигмі, якій він віддає перевагу в роботі.

Детальніше

     Урок – це місце, де відбуваються самі процеси навчання, виховання і розвитку особистості.
   Урок – це логічно закінчений, цілісний, обмежений визначеними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Водночас – це дзеркало загальної педагогічної культури викладача, мірило його інтелектуального рівня, показник його кругозору, ерудиції. За попередні роки багато педагогічних цінностей змінилося. З’явилися не тільки нові цілі, але й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядається не тільки як діяльність педагога, іншими словами, як форма навчання, а й як діяльність учня.
    Творчий вчитель, що крокує в ногу з часом нових інформаційних технологій, використовує інтерактивні методи і форми роботи.
    Сучасні уроки– це напружена, науково організована й спрямована на результ робота всіх учнів у співпраці з учителем, яка розвиває творчі здібності учнів, сприяє здобуванню знань учнями, самостійною роботою думки, диференціює та індивідуалізує процес навчання, стимулює роботу з додатковою літературою, розвиває аналітичне мислення, вміння робити узагальнення.ю, формує в учнів навички самооцінки та самоконтролю своєї навчальної діяльності.
Сучасні інтерактивні навчальні технології
Мікрофон. Різновидом загально - групового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Аналіз ситуації. На уроках світової літератури зміст багатьох понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах або спільно. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.
Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.
Дискусія . Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вони значною мірою сприяють розвитку практичного мислення, дають можливість визначити власну позицію, формують навички відстоювати свою думку, поглиблюють знання з поставленої проблеми. Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусій.
    Залежно від навчально-виховної мети й характеру здобутих знань з-поміж уроків-дискусій вирізняють такі типи: дискусія-роздум (узята за основу обговорення проблема має кілька способів розв’язання, що дає змогу сформулювати різні варіанти висновків, які ґрунтуються на суб’єктивних позиціях учнів); дискусія-доказ (метою є обґрунтування і практична перевірка певної тези,суми знань, сформульованої під час вивчення теми); дискусія-узагальнення (в основі - проблема, розв’язання якої доє змогу узагальнити, систематизувати знання учнів); дискусія-імітація (моделювання фрагментів наукових дискусій, наприклад, захист учнівських наукових доповідей на засіданнях МАН, де відбувається полеміка з опонентами).
У процесі організації уроку-дискусії доцільно виділити три етапи.
1. Підготовка до дискусії. Презентація теми, розподіл випереджувальних завдань, постановка орієнтовних завдань, проведення інструктажу. З чого слід починати підготовку до дискусії? З вибору теми, її правильного формулювання. Учитель має подбати, щоб тема була актуальною, зрозумілою й цікавою, а в її назві містилися елементи дискусійності. Як обрати тему для розмови? Насамперед потрібно з’ясувати, про що учні хотіли б поговорити, і в цьому контексті формулювати запитання до літературної теми.
2. Проведення уроку. Додержання встановлених правил дискутування, щоб урок не перетворився на хаотичну суперечку. Учитель повинен керувати розвитком думки, робити узагальнення, стежити за часом, виділяти ті аргументи, які потрібно записати. Він має також аналізувати мовне оформлення учнівських виступів.
3. Підсумки обговорення. Учитель має скористатися такими видами і формами роботи, як узагальню вальний семінар, твір полемічного характеру, письмове анкетування, тестування за результатами дискусії.
Отже, під час ретельно підготовленого уроку-дискусії, коли всі питання спрямовані на формування, виявлення і презентацію індивідуальної позиції учня, коли вони аргументують висловлені думки, ілюструють цитатами з прочитаних творів, з повагою вислуховують інших, розвиваються вміння і навички самостійного аналізу та критичного осмислення матеріалу, уміння переконувати, толерантно ставитися до протилежних поглядів, узагальнювати, робити висновки. На одному уроці доцільно обговорювати не більш як п’ять питань. Уроки-дискусії варто проводити як підготовчі до написання творів, адже під час обговорення учні мають нагоду з’ясувати сильні і слабкі сторони власних позицій, помітити те, що було поза увагою, по-новому осмислити прочитаний художній твір.
Акваріум. Ще один варіант що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Проведення занять із застосуванням комп`ютерних мереж є найсучаснішим інструментарієм з педагогічного арсеналу. При цьому збільшується якість і темп заняття за рахунок підвищення мотивації учнів, підвищується їх емоційна рівновага, що спричиняє високу якість дизайну та чіткість літер та зображень на екранах монітора.
Мультимедійна бібліотека для вчителя:
-конструктор уроків;
-каталог готових уроків;
-конструктор тестових завдань;
- довідкову інформацію.
Одночасне використання аудіо- та відеоінформації підвищує запам’ятовуваність до 40-50 %. Мультимедіа сприяє розвитку мотивації, комунікативних здібностей, виробленню навичок, нагромадженню фактичних знань, а також удосконаленню інформаційної грамотності. Переваги мультимедійних технологій:
збільшується обсяг опрацьованого на уроці матеріалу за рахунок заощадження часу; розширюються можливості застосування диференційованого підходу в навчанні; індивідуалізується процес перегляду (повтор, докладне вивчення кадру, його зупинка тощо); підвищується мотивація навчання, створюється позитивний настрій.

   Вимоги до слайдів :
слайд повинен містити мінімально можливу кількість слів;
на ньому мають бути визначення і терміни, які учні прочитають уголос під час демонстрації і запишуть у зошити; для написів і заголовків слід використовувати чіткий великий шрифт;
тло, літери, лінії мають бути спокійного кольору, щоб не спричинювати подразнення й утому очей;
малюнки, світлини та інші ілюстративні матеріали мають рівномірно заповнювати все екранне поле;
не можна перевантажувати слайди зоровою інформацією; на перегляд одного слайда слід відводити достатньо часу (не менше2-3 хв.), щоб учні могли сконцентрувати увагу на екранному зображенні, роздивитися всі елементи, зробити записи в робочих зошитах;
звуковий супровід слайдів має бути доречним, спокійним не відволікати від зображень.

 

Структура методичної роботи

НВК "ЗОШ І-ІІІ ст. - ліцей" с. Зимне

 

 


Проект "Учитель-дослідник"

Мета:

  •  забезпечення науково-методичної підтримки інноваційних ідей формування ключових освітніх компетентностей;
  • розробка системи підготовки колективу до науково-дослідницької роботи над новою науково-методичною проблемою;
  • створення навчально-виховного середовища для формування ключових освітніх компетентностей ;
  •  створення умов для розвитку  творчого потенціалу учнів